У світі тварин є істоти, які кидаються в очі силою, красою або величчю. А є такі, що викликають лише одне запитання: «Це взагалі що?»
Пурпурова жаба — саме з таких. Вона виглядає так, ніби хтось узяв звичайну жабу, розчавив її долонею, потім розфарбував у насичений пурпуровий колір і відпустив назад у природу.
Ця тварина здається майже жартом еволюції — кругла, пласка, з дивним хрюкаючим носом і дуже невдоволеним поглядом. Але за її «зіпсованим» виглядом стоїть унікальний стиль життя, який не схожий ні на чий інший.
Пурпурова жаба живе в Індії в регіоні Західні Гати — одному з найвологіших і найстаріших тропічних біомів планети. Вона проводить під землею до 300 днів на рік, вибираючись назовні лише для того, щоб:
- поїсти термітів
- знайти пару
- і знову зникнути в ґрунті
Увесь її організм працює за принципом мінімальних витрат енергії. Навіть її незвичний пурпуровий колір — не для краси, а для того, щоб маскуватися у вологій землі та листяному настилі.
Чому ця жаба майже не може нормально пересуватися на поверхні
Пурпурова жаба не стрибає й навіть не намагається вирівнятись на лапах. Її тіло створене для іншого — для життя під землею. Вона ковзає низько біля ґрунту, притискаючи округле тіло до землі й тягнучи себе вперед короткими лапками. З боку це виглядає так, ніби хтось пересуває м’яку гумову іграшку пальцем.
Усе через те, що майже весь рік вона проводить у підземних ходах, виритих у вологому ґрунті. Її форма — не помилка, а спеціальна адаптація до копання: округлий корпус, короткі кінцівки й загострений «буровий» ніс ідеально працюють у темряві та ґрунті. Але як тільки вона опиняється нагорі, ця ж підземна еволюція перетворюється на ваду. Поза своєю стихією пурпурова жаба стає повільною, незграбною і може пересуватися лише тим самим способом — притиснувшись до землі. Її лапи надто короткі, щоб підняти тіло, а округлі форми не дозволяють ні стрибнути, ні втримати баланс.
На поверхні вона буквально ковзає животом, згинаючись і повільно тягнучи себе вперед. Це виглядає одночасно кумедно й трохи сумно — ніби еволюція випустила її назовні лише на хвилину й одразу передумала. Але під землею ця дивна форма робить її неперевершеним ритачем і майстром маскування.
Чому вона виглядає так дивно — «зіпсована іграшка» з серйозною еволюцією
Її форма — кругла, майже куляста, з товстою шкірою і маленькими лапами — здається карикатурною. Але кожна деталь має сенс.
- Велике, округле тіло працює як таран під землею.
- Маленькі очі захищені від пилу та піску.
- Короткі лапи дозволяють рити ґрунт і не заважають у вузьких ходах.
- Її ніс — вузький і видовжений — працює як «бур», яким вона проштовхується вперед.
Це не жаба, яка мала стрибати. Це жаба, яка має копати.
Дослідники жартують, що пурпурова жаба виглядає так, ніби вона «покинула процес еволюції на середині шляху й повернулась у нору думати над життям».
Здається, що така форма тіла — недолік. Але для пурпурової жаби це ідеальний компроміс.
Адже під землею вона:
- рухається швидше, ніж багато інших видів
- працює як живий крот
- зникає від хижаків за секунду
- економить енергію
- знаходить термітів у глибоких ходах
Те, що робить її смішною на поверхні, робить її неперевершеною в ґрунті.
Цікаві факти про пурпурову жабу
- Вона видає хрюкаючі звуки, схожі на писк і ґуркіт.
- Самці інколи співають під землею, і звук доноситься зовсім не звідти, звідки очікуєш.
- Цей вид відкрили лише у 2003 році — він ховався прямо під ногами людей століттями.
- Її родичів на Землі немає — вона одинока гілка еволюції.
