У давньому Єгипті котів сприймали як божественних істот, наділяючи їх людськими якостями і вважаючи володарями містичних сил та таємних знань про потойбічний світ. Згідно з ієрогліфами того періоду, котів звали “Міу”, а кицьок – “Міутіа”, і це ім’я часто використовувалося для маленьких дівчаток, які нагадували кішок своєю м’якістю та хитрістю. В єгипетській міфології кішки також виконували важливу роль, захищаючи своїх власників від злих духів та брали участь у релігійних обрядах. Стародавні єгиптяни вважали їх святими тваринами, даруючи їм особливий статус у суспільстві.
В стародавньому Єгипті головним заняттям більшості населення було землеробство, зокрема, вирощування зернових культур. Однак селян постійно турбували миші та інші гризуни, які завдали значних збитків їхнім урожаям. Приблизно до ІІ тисячоліття до нашої ери єгиптяни зрозуміли, що кішки можуть бути вельми корисними у боротьбі з цими шкідниками. Їх приручення стало не тільки практичним рішенням для захисту врожаю, але й важливою частиною культури та релігії. Кішки почали вважатися священними тваринами, а культ Бастет, богині-котиці, набував все більшої популярності.
Давньогрецький історик Геродот, який мандрував стародавнім Єгиптом, згадав в одному зі своїх записів про важливість домашніх котів. Геродот писав, що в Давньому Єгипті улюблена кішка вважалася другом та членом сім’ї. Коли кішка помирала, сім’я впадала у глибоку жалобу, проводилися погребальні обряди, а чоловіки брили брови, щоб виразити свою скорботу.
Через століття
Символ кішки набув значущості та став широко визнаним священним символом, який відтворювався на різноманітних артефактах, таких як ювелірні вироби, одяг, дзеркала та інше, включаючи гробниці фараонів і людей зі значно меншим соціальним статусом. Мистецтво стародавнього світу збагатилося дерев’яними та бронзовими статуетками кішок, що створювалися та продаються як декоративні прикраси, засоби захисту від злих духів, а також для похоронних обрядів.
Давні єгипетські закони забороняли вбивство котів, за винятком випадків жертвопринесення. Вивіз котів був заборонений законом і рівнявся зі злочином проти майна фараона. Коли єгиптяни вирушали в походи або формували торгові каравани, зустрічаючи котів в чужих землях, вони купували або викрадали їх, щоб повернути назад в Єгипет, вважаючи, що вони належать Єгипту.
У Давньому Єгипті коти переважно належали до двох порід: “Очеретяний кіт” та “Африканська дика кішка”. Вони стали першими прирученими тваринами, які входили в життя людей поступово. Крім того, сучасні дослідження генетичної спадковості підтверджують, що багато сучасних порід котів виходять від давньоєгипетських предків.
