Коли ми чуємо слово “панда”, у більшості перед очима з’являється зображення милого чорно-білого ведмедя з «Кунг-Фу Панда». Але є ще одна, не менш чарівна тваринка, яка заслуговує вашої уваги — червона панда, відома також як мала панда або гімалайська панда. Менша за розміром та яскраво-руда, схожа на щось середнє між ведмедем, котом і єнотом, хоча насправді вона не має прямої спорідненості ні з однією з цих тварин.
Червона панда — унікальний представник власної родини Ailuridae. Її ареал проживання охоплює схили Східних Гімалаїв та гірські ліси Китаю, де вона проводить більшу частину часу на деревах. Ці тварини в основному ведуть усамітнене життя, тому щоб побачити їх, потрібно обережно і непомітно рухатися лісом, демонструючи велику увагу та тишу як у ніндзя.
У Китаї червону панду називають “вогненною лисицею” через її яскраве забарвлення. Не всі особини мають виразно червоний колір шерсті; залежно від підвиду, кольори можуть варіюватися.
Характерна особливість малої панди — її пухнастий, кільцеподібний хвіст та м’яка, густа шерсть червонувато-коричневого кольору, яка не тільки робить її неймовірно милою, але й служить важливою функцією збереження тепла в холодному гірському середовищі.
Скільки їдять та сплять червоні панди
Мала панда має досить специфічний раціон, так само як у великої панди, він переважно складається з бамбуку. Незалежно від пори року, кожна доросла особина повинна споживати більш ніж 1,5 кг листя та 4 кг молодих пагонів бамбука щодня. Це досить багато, враховуючи їх розмір, тому вони проводять значну частину дня, харчуючись. Оскільки бамбук має низьку калорійність, панді необхідно вживати велику кількість рослинності, щоб задовольнити свої енергетичні потреби.
Організм червоної панди засвоює приблизно лише 25 відсотків харчових компонентів з бамбука.
Раціон червоної панди може також включати фрукти, горіхи, коріння та навіть комах, якщо доступ до бамбуку обмежений або якщо зміни у середовищі проживання впливають на доступність їх звичної їжі. Ці доповнення до раціону допомагають їм отримувати необхідні поживні речовини.
Гімалайські панди ведуть переважно нічний або сутінковий спосіб життя. Вони активні вранці та увечері, а день проводять, відпочиваючи на деревах. Незважаючи на свою активність у темний час доби, ці тваринки не відзначаються високою активністю; вони сплять близько 12-15 годин на добу. Це пов’язано з тим, що низькокалорійна дієта змушує їх економити енергію.
Червоні панди видають різноманітні звуки для спілкування, включаючи пискляві звуки для виявлення присутності і гучніші звуки, схожі на гавкіт, для вираження тривоги або страху.
Хоча вони і не демонструють високої фізичної активності, малі панди дуже вправно лазять по деревах і можуть виконувати складні маневри у пошуках їжі або втечі від хижаків. Вони використовують свої кільцеподібні хвости для балансу під час руху по гілках.
Розміри, вага та тривалість життя червоної панди
Червона панда — невелика тварина, яка має довжину тіла від 50 до 64 сантиметрів, а довжина її хвоста може сягати ще 28-59 сантиметрів. Вага дорослих особин зазвичай коливається від 3 до 6 кілограмів, причому самці зазвичай трохи важчі та більші за самок.
Взимку червона панда часто обертає свій пухнастий хвіст навколо себе, щоб зігрітися. Це не тільки захищає її від холоду, але й може діяти як “маскування” від хижаків.
Тривалість життя червоної панди в дикій природі зазвичай складає від 8 до 10 років, хоча в зоопарках, де забезпечені кращі умови харчування та догляду, вони можуть жити до 15 років. Ці тварини стикаються з численними загрозами, включаючи хвороби та хижацтво, які можуть впливати на їх тривалість життя в природному середовищі.
Збереження червоної панди: загроза популяції
Червона панда, вид, що знаходиться під загрозою вимирання, є об’єктом численних зусиль з охорони та законодавчих ініціатив у різних країнах.
Купити червону панду як домашню тварину приватним особам – практично неможливо. Закони про охорону дикої природи в багатьох країнах забороняють продаж, купівлю, володіння та транспортування червоних панд без відповідних дозволів, які зазвичай надаються лише зоологічним садам, дослідницьким інститутам та іншим кваліфікованим організаціям, які займаються охороною природи або науковими дослідженнями.
Виживання гімалайських панд дуже сильно залежить від зменшення їх природного середовища, а також браконьєрства та незаконну торгівлю. Зміни клімату також несуть загрозу для їх природних ареалів, впливаючи на доступність їжі.
Наразі експерти оцінюють світову популяцію червоної панди в приблизно 10,000 до 20,000 особин. В Китаї налічується близько 7,000 особин, в Індії — близько 6,000, тоді як у Непалі їх лише кілька сотень.
Гімалайська панда зарахована до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи і охороняється в рамках Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що забороняє міжнародну торгівлю цими тваринами. Крім того, на національному рівні встановлено закони, які забезпечують їхню охорону та регулюють взаємодію з людською діяльністю.
Мала панда розмножується один раз на рік. Вагітність триває приблизно 135 днів, після чого народжуються від одного до чотирьох дитинчат, хоча зазвичай народжуються двоє. Після народження – вони досягають статевої зрілості у віці близько 1,5 року.
Важливу роль у збереженні малої панди відіграють освітні кампанії та програми з охорони, які спрямовані на відновлення і захист їхніх природних середовищ. Ці заходи не тільки покращують умови проживання червоної панди, але й сприяють підвищенню обізнаності серед місцевих спільнот про важливість цього унікального виду.
